ЖЕКИ ПОМЕРЛИ, ПЛАТІЖКИ ЗАЛИШИЛИСЯ: ЯК КРИВИЙ РІГ ПЕРЕДАВ УПРАВЛІННЯ БУДИНКАМИ ПРИВАТНИКАМ І ХТО ЗАРОБЛЯЄ НА ЦЬОМУ СОТНІ МІЛЬЙОНІВ

Двір багатоповерхівок у Кривому Розі після ремонтних робіт — Кривий Ріг, Східний-1. Фото: Перший Криворізький

У Кривому Розі колись було дуже зручно лаяти ЖЕК. Він міг працювати погано, двірник міг зникнути разом із мітлою, дах міг текти, а сантехніка доводилося чекати довше, ніж нового мера. Але була одна важлива річ: ЖЕК був комунальним. Його створило місто, він належав місту, а отже за його роботу хоча б теоретично відповідала міська влада.

Потім комунальні ЖЕО почали зникати. Але сталося цікаве: разом із ними не зникли ані будинки, ані під'їзди, ані дахи, ані труби, ані необхідність щомісяця збирати з мешканців гроші. Зникла переважно комунальна ланка. На її місце зайшли приватні товариства, які отримали в управління величезні масиви криворізького житлового фонду. Старі комунальні підприємства тим часом ще роками тягнули за собою борги, дебіторку, суди, банкрутства та ліквідаційні процедури.

Я почав копати цю історію з простого питання: куди насправді поділися комунальні ЖЕКи Кривого Рогу? А закінчив судовими ухвалами, кримінальними провадженнями, рішенням Антимонопольного комітету, депутатом міськради серед власників приватного управителя та трьома компаніями з сумарним доходом понад чверть мільярда гривень за один рік.

І що глибше копаєш, то цікавіше виглядає слово "реформа".

ЦЕ НЕ КИЇВ ПРИЇХАВ І ЗАБРАВ У КРИВОГО РОГУ ЖЕКИ. КОНКУРСИ ПРОВОДИЛО САМЕ МІСТО

Спочатку важлива юридична деталь. Ніхто не "приватизував будинки" криворіжців у буквальному сенсі. Мова йшла про передачу приватним компаніям функцій управління, утримання та обслуговування багатоквартирних будинків. Але для мешканця практичний результат був набагато простішим: учора його будинок обслуговувало комунальне ЖЕО, а завтра рахунок і заявки вже йшли через приватне ТОВ.

І це не була якась стихійна історія, коли приватний бізнес сам прийшов, постукав у двері кожного будинку і переконав мешканців його обрати. Принаймні на стартовому етапі конкурси проводило Управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради.

Наприклад, офіційний сайт Саксаганської районної у місті ради повідомляв, що 11 вересня 2013 року управління провело конкурс із визначення управителя будинків. Переможцем стало ТОВ "Житлосервіс-КР", яке з 1 листопада 2013 року визначили управителем та виконавцем послуг у Саксаганському районі. Офіційне повідомлення можна прочитати тут.

Судові матеріали підтверджують аналогічну конструкцію і щодо інших компаній. У 2013-2014 роках ТОВ "Житлосервіс-КР", ТОВ "Уют-2011" та ТОВ "Сітісервіс-КР" ставали переможцями конкурсів із визначення управителів у районах Кривого Рогу, після чого саме міське управління укладало з ними договори.

Для розуміння політичного контексту достатньо подивитися на календар. Юрій Вілкул був обраний Криворізьким міським головою у листопаді 2010 року. Тобто основний перехід житлового господарства до приватних управителів відбувався вже за його мерства.

Чи знайшов я документ із підписом Юрія Вілкула та текстом "віддати ЖЕКи саме цим людям"? Ні. І вигадувати його я не буду. Але робити вигляд, що міський голова не має жодного стосунку до моделі, яку в цей час реалізує виконавча вертикаль його міста, було б не менш дивно.

Бо у Кривому Розі є давня політична традиція: якщо відкривається майданчик, запускається тролейбус або фарбується бордюр, перед камерою завжди знайдеться Вілкул. А коли виникає питання про системні рішення, які роками визначають, кому криворіжці платять гроші за свої будинки, раптом починається магія колективної безвідповідальності.

А ЩО СТАЛОСЯ З КОМУНАЛЬНИМИ ЖЕО?

Ось тут історія стає ще цікавішою. Комунальні підприємства не випарувалися в одну ніч. У багатьох випадках вони юридично продовжували існувати ще роками, навіть коли фактично вже втратили основну функцію.

КП "ЖЕО №8", наприклад, обслуговувало житлові будинки до 31 грудня 2014 року. У документах щодо реалізації його дебіторської заборгованості прямо зазначалося, що з 1 січня 2015 року підприємство вже не здійснювало функції управителя. Пізніше воно опинилося у процедурі банкрутства. Документ щодо ЖЕО №8 доступний тут.

Ще показовіша історія КП "ЖЕО №35". У судовому рішенні 2026 року ліквідатор повідомив, що підприємство фактично припинило господарську діяльність ще у 2014 році через передачу функцій обслуговування відповідного мікрорайону іншому підприємству. При цьому процедура банкрутства тривала роками, а остаточна ліквідація відбулася вже значно пізніше. Судове рішення можна прочитати тут.

У процедурах банкрутства опинялися й інші старі комунальні ЖЕО Кривого Рогу, зокрема ЖЕО №14, №20, №31. Це не означає автоматично, що хтось навмисно залишив місту борги, а приватникам передав лише доходи. Документа, який би доводив саме такий умисел, я поки не знайшов.

Але фактична картина все одно заслуговує на увагу. Функції обслуговування будинків і відповідний потік платежів переходили до нових управителів, тоді як частина старих комунальних підприємств залишалася жити своїм окремим життям із боргами, дебіторкою, судами та банкрутствами.

Тому одне з головних питань, на яке міська влада має дати документальну відповідь, звучить дуже просто: що саме разом із функціями старих ЖЕО перейшло новим приватним управителям? Приміщення? Техніка? Інструмент? Виробничі бази? Працівники? Транспорт? Складські запаси? І якщо щось передавалося або здавалося в оренду, то на яких умовах і за якою ціною?

А ПОТІМ Я ЗНАЙШОВ УХВАЛУ СУДУ. І СЛОВО "РЕФОРМА" ЗАГРАЛО НОВИМИ БАРВАМИ

5 лютого 2016 року Бабушкінський районний суд Дніпропетровська розглядав клопотання слідчої у кримінальному провадженні №12015040230000142. І ось у матеріалах цього провадження є формулювання, повз яке пройти просто неможливо.

"створено на базі ліквідованих комунальних підприємств"

Саме так у матеріалах клопотання слідства описували ТОВ "Житлосервіс-КР", ТОВ "Уют-2011" та ТОВ "Сітісервіс-КР". Далі зазначалося, що ці підприємства у 2013-2014 роках перемогли у конкурсах із визначення управителів, після чого уклали договори з Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міськради. Повний текст ухвали тут.

А далі стає ще цікавіше. За версією слідства, під час виконання робіт використовувалася мережа субпідрядних підприємств, а у 2014-2015 роках через підприємства з ознаками фіктивності начебто було "виведено у тінь" 32 мільйони 975 тисяч гривень, які надходили трьом управителям за утримання житлових будинків.

Тут принципове уточнення. Це не обвинувальний вирок і не встановлений судом факт розкрадання. Це версія слідства, викладена у клопотанні в межах кримінального провадження. Я не знайшов остаточного обвинувального вироку, яким саме ці твердження були б доведені.

Але сам документ відповідає одразу на два важливих питання. По-перше, приватні компанії справді заходили на функції старої комунальної системи. По-друге, вже через кілька років після такого переходу їхня діяльність опинилася у полі зору правоохоронців у справі, де йшлося про десятки мільйонів гривень.

ВІСІМ УПРАВИТЕЛІВ І 100% РИНКУ

Ще цікавіший документ знайшовся не у журналістів і навіть не у поліції, а в Антимонопольного комітету України.

У рішенні АМКУ від 28 березня 2019 року наведено інформацію, яку надала сама Криворізька міська рада. У документі перелічені ТОВ "Комбінат благоустрою", ТОВ "Дивобуд", ТОВ "Житлокомцентр", ТОВ "Уют-2011", ТОВ "Житлосервіс-КР", ТОВ "КК "Дом Ком", ТОВ "Сітісервіс-КР" і комунальне КП "Послуга".

Сукупна частка цих восьми підприємств на ринку утримання будинків та прибудинкових територій Кривого Рогу становила 100%.

АМКУ також зазначав, що за наданою містом інформацією інші суб'єкти господарювання на території Кривого Рогу таких послуг тоді не надавали. Рішення Антимонопольного комітету можна завантажити тут.

Це дані того періоду, а не твердження, що у 2026 році ринок має абсолютно такий самий склад. Сьогодні у міських переліках управителів фігурує більше компаній. Але для розуміння того, яку систему було створено у попередні роки, цифра 100% дуже промовиста.

ТРИ КОМПАНІЇ. ОДИН ВЛАСНИК НА 75%. І СІМЕЙНІ 25%

Тепер подивімося на три компанії, які фігурували ще у конкурсах 2013-2014 років і в кримінальному провадженні: "Житлосервіс-КР", "Уют-2011" та "Сітісервіс-КР".

Компанія	Власники	Дохід за 2025 рік
ТОВ "Житлосервіс-КР"	Віталій Трофименко - 75%, Сергій Смєлий - 25%	103 430 000 грн
ТОВ "Уют-2011"	Віталій Трофименко - 75%, Ірина Смєла - 25%	81 134 000 грн
ТОВ "Сітісервіс-КР"	Віталій Трофименко - 75%, Ірина Смєла - 25%	69 162 000 грн

Ірина Смєла - дружина Сергія Смєлого. Це не чутки і не "кажуть люди". Вона прямо зазначена дружиною у декларації самого Сергія Смєлого.

Тобто маємо три великі управляючі компанії, у кожній із яких Віталію Трофименку належить 75%, а ще 25% належать Сергію Смєлому або його дружині.

Юридично це три окремі товариства. Але називати їх трьома абсолютно незалежними центрами бізнесу після перегляду структури власності було б, м'яко кажучи, дуже сміливо.

ЧВЕРТЬ МІЛЬЯРДА ГРИВЕНЬ ЗА РІК. І ЦЕ ЛИШЕ ТРИ КОМПАНІЇ

ТОВ "Житлосервіс-КР" за 2025 рік отримало 103,43 млн грн доходу.

ТОВ "Уют-2011" - 81,134 млн грн.

ТОВ "Сітісервіс-КР" - 69,162 млн грн.

Разом це 253 мільйони 726 тисяч гривень доходу лише за один рік.

І тут дуже важливо не маніпулювати цифрами. Дохід юридичної особи - це не те саме, що сума квартирної плати, зібраної з населення. Компанії можуть отримувати кошти за ремонти, інші послуги, бюджетні програми та інші види діяльності. Але для оцінки масштабу бізнесу цифра більш ніж достатня.

Це великий бізнес із сотнями мільйонів гривень річного обороту.

А ДЕ ТУТ ВІЛКУЛИ?

Ось тут я спеціально не буду робити того, що дуже люблять робити деякі "розслідувачі": побачити знайомі прізвища, намалювати стрілочки і оголосити, що все належить Вілкулу.

Документального підтвердження, що Юрій або Олександр Вілкул є прихованими бенефіціарними власниками "Житлосервіс-КР", "Уют-2011" чи "Сітісервіс-КР", я не знайшов.

Зате є інший зв'язок, який не потребує фантазії. Саме за мерства Юрія Вілкула міське управління проводило конкурси і укладало договори з приватними управителями. Саме міська влада роками працювала з цією моделлю.

Тобто Вілкул може не бути власником приватного ЖЕКу, але говорити, що його адміністрація була стороннім спостерігачем у створенні цієї системи, просто неможливо.

У 2021 році Рух ЧЕСНО досліджував фінансування партії "Блок Вілкула "Українська перспектива" та писав про політичні й ділові перетини серед людей, пов'язаних із цим бізнесовим середовищем. Розслідування ЧЕСНО доступне тут.

А ТЕПЕР НАЙЦІКАВІШЕ: СПІВВЛАСНИК ЖЕКУ СИДИТЬ У МІСЬКІЙ РАДІ

Сергій Смєлий, якому належать 25% "Житлосервіс-КР", не просто бізнесмен. Він депутат Криворізької міської ради.

Більше того, на офіційному сайті міськради він зазначений заступником голови постійної комісії з питань комунального господарства, транспорту та зв'язку. Це можна перевірити на сайті Криворізької міської ради.

Людина є співвласником приватної компанії, бізнес якої безпосередньо пов'язаний з управлінням житловим фондом, і одночасно займає позицію у профільній депутатській комісії міської ради.

Сам по собі цей факт не доводить корупційного порушення. Але для журналіста це напрям, який просто кричить: перевір усі голосування, всі рішення, всі бюджетні програми і всі можливі конфлікти інтересів.

І ТЕПЕР ЦЕ ВЖЕ НЕ ТІЛЬКИ СТАРА ІСТОРІЯ. Є НОВЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ

13 січня 2026 року Національна поліція повідомила, що до суду передано обвинувальний акт щодо восьми учасників організації, яку слідство пов'язує з розкраданням бюджетних коштів під час відновлення пошкодженого житла та ремонту укриттів у Кривому Розі.

За версією слідства, у 2023-2024 роках було укладено 189 договорів на понад 57 млн грн: 131 договір стосувався відновлення житлового фонду після російських атак, ще 58 - ремонту укриттів.

За трьома встановленими слідством епізодами правоохоронці заявили про 2,5 млн грн збитків. Обвинувальний акт направили до Саксаганського районного суду Кривого Рогу. Офіційне повідомлення Національної поліції тут.

Обвинувальний акт не дорівнює обвинувальному вироку. Остаточну оцінку доказам має дати суд.

ЖЕК ПРИВАТНИЙ. А КОЛИ ТРЕБА РЯТУВАТИ БУДИНОК - ЗНОВУ ПОТРІБЕН БЮДЖЕТ

І ось тут ми підходимо до головного питання, яке цікавить не слідчих і не бухгалтерів, а звичайного мешканця Кривого Рогу.

Стало краще?

Пошкоджені сходи у будинку Кривого Рогу — Пошкодження конструкцій житлового будинку у Кривому Розі. У матеріалі йшлося про будинок, який обслуговувало ТОВ "Уют-2011". Фото: Людмила Бурман / Перший Криворізький

Бо весь сенс відмови від старої комунальної моделі мав би бути саме в цьому. Приватний управитель нібито повинен бути ефективнішим, швидшим, економнішим, конкурентнішим і більше боятися втратити клієнта.

Минуло понад десять років. Тепер подивіться на свої двори, під'їзди, старі покрівлі, підвали, внутрішньоквартальні дороги, дерева, які десятиліттями не проходять нормального догляду, і будинки, де великі ремонти знову неможливі без міських програм, бюджетного співфінансування або окремих рішень.

У червні 2026 року "Перший Криворізький" писав про мешканку будинку на Ботанічній, 7, яка скаржилася, що дах тече вже близько п'яти років, а звернення до "Уют-2011", за її словами, не дали остаточного результату. Матеріал можна прочитати тут.

Сліди протікання даху у квартирі на Ботанічній 7 у Кривому Розі — Наслідки протікання даху у будинку на вулиці Ботанічній, 7. Мешканці скаржилися на проблему протягом п'яти років. Фото: Перший Криворізький

Це один будинок і одна скарга. З нього не можна робити статистичний висновок про весь Кривий Ріг. Але таких історій у місті достатньо, щоб поставити питання про результат усієї системи.

І тут треба бути чесними навіть із тими фактами, які не дуже красиво вкладаються у просту схему "приватники погані". У 2026 році "Сітісервіс-КР", відповідаючи на претензії мешканців іншого будинку, пояснював, що його договірна ціна становить приблизно 2,99 грн за квадратний метр, тоді як фактична вартість послуг за лютий 2026 року становила вже 5,04 грн за квадратний метр.

Тобто проблема складніша. Житловий фонд старіє. Матеріали, електроенергія та праця дорожчають. Частина договорів давно економічно застаріла. Є борги мешканців. Є руйнування через війну. Є роботи, які за звичайну плату управителю фізично неможливо виконати.

Але тоді виникає ще незручніше питання: а у чому полягала перевага самої моделі?

Місто позбулося прямого управління значною частиною житлового фонду. Приватні компанії отримали стабільний ринок. Мешканці продовжують платити. А коли будинку потрібен серйозний ремонт, нові вікна, покрівля, відновлення після обстрілу, утеплення або укриття, у системі знову з'являються кошти міського чи державного бюджету.

Тобто ризик великих капітальних проблем нікуди не зник із громади. Зате поточний грошовий потік давно став приватним бізнесом.

ЧИ ЗРОБИЛИ ПРИВАТНІ ЖЕКИ КРИВИЙ РІГ ЗАНЕДБАНИМ?

Якщо відповісти одним словом "так", це буде красивий, але слабкий висновок.

Я не знайшов дослідження, яке дозволяло б математично довести, що саме передача будинків приватним управителям є головною причиною занедбаності Кривого Рогу. На стан міста впливають вік житлового фонду, демографія, економіка, тарифи, борги, бюджетні пріоритети, війна, руйнування і десятки інших факторів.

Але є інше. Модель дуже зручно розмила відповідальність.

Раніше схема була примітивна: місто - комунальне ЖЕО - будинок.

Тепер у будь-якій серйозній проблемі можна почути про співвласників, управителя, підрядника, районний виконком, міський департамент, баланс, тариф, окрему програму, співфінансування, накопичення, договірну ціну та ще десять причин, чому конкретно сьогодні Ваш дах ніхто ремонтувати не буде.

І всі начебто відповідають. А результат інколи такий, ніби не відповідає ніхто.

ОСББ Сахарова 15 у Кривому Розі — Для контрасту: мешканці ОСББ "Сахарова 15" розповідали, що після відмови від управління "Житлосервіс-КР" самостійно перебудували систему утримання будинку та двору. Фото: Перший Криворізький

Цей приклад особливо цікавий. Мешканці ОСББ "Сахарова 15" розповідали журналістам "Першого Криворізького", що раніше будинком управляло ТОВ "Житлосервіс-КР", а вони були незадоволені станом під'їздів, комунікацій та ремонтами. Після створення ОСББ люди самі почали змінювати будинок і територію.

Один такий приклад не доводить, що кожне ОСББ працюватиме краще за кожну управляючу компанію. Але він ставить дуже неприємне питання: якщо мешканці після виходу з системи управителя змогли почати робити те, чого, за їхніми словами, роками не робили до цього, то за що саме вони платили раніше?

ТО ЩО Ж НАСПРАВДІ СТАЛОСЯ З КРИВОРІЗЬКИМИ ЖЕКАМИ?

Якщо прибрати політичні гасла і залишити лише документи, картина виглядає так.

У 2013-2014 роках за мерства Юрія Вілкула міське Управління благоустрою та житлової політики проводило конкурси і передавало приватним компаніям функції управління великими масивами багатоквартирних будинків.

Частина старих комунальних ЖЕО після втрати функцій фактично припиняла господарську діяльність, а згодом проходила через банкрутства та ліквідацію.

У матеріалах кримінального провадження три великі приватні управителі прямо описувалися як підприємства, створені "на базі ліквідованих комунальних підприємств". У тому самому провадженні слідство говорило про можливе виведення 32,975 млн грн у 2014-2015 роках, хоча остаточного вироку щодо цієї версії я не знайшов.

За даними, які Криворізька міська рада надала АМКУ, вісім управителів у відповідний період разом займали 100% місцевого ринку утримання будинків та прибудинкових територій.

Сьогодні три великі компанії мають майже однакову структуру власності: 75% у Віталія Трофименка, решта 25% у Сергія Смєлого або його дружини Ірини Смєлої. За один 2025 рік ці три підприємства показали разом 253,7 млн грн доходу.

А Сергій Смєлий одночасно є депутатом Криворізької міської ради та працює у профільній комісії з питань комунального господарства.

Це велика багаторічна система, де перетинаються житловий фонд, приватний бізнес, міська політика та бюджетні гроші.

І ТЕПЕР У МЕНЕ Є ПИТАННЯ ДО ЮРІЯ ВІЛКУЛА ТА МІСЬКОЇ ВЛАДИ

Я хочу побачити повні матеріали конкурсів 2012-2014 років: усіх учасників, їхні пропозиції, бали, протоколи конкурсних комісій та прізвища людей, які ухвалювали рішення.

Я хочу побачити акти передачі майна кожного комунального ЖЕО: приміщень, автомобілів, техніки, обладнання, інструментів, матеріалів і виробничих баз.

Я хочу знати, що саме залишилося на балансі підприємств, які потім банкрутували, які у них були борги та дебіторська заборгованість на момент втрати функцій і хто їх зрештою погашав.

Я хочу побачити повну історію бюджетних платежів усім приватним управителям із моменту їхнього приходу до сьогодні. Не тільки прямі договори, а й "Теплий дім", аварійні ремонти, відновлення після російських обстрілів, укриття та всі інші програми.

І окремо хочу побачити всі голосування, засідання комісії та рішення, у яких брав участь Сергій Смєлий і які могли прямо або опосередковано стосуватися управляючих компаній чи пов'язаного з ними бізнесу.

Тому що саме після цього можна буде відповісти на головне питання не емоціями, а документами:

ми справді отримали реформу житлового господарства чи просто змінили табличку "комунальний ЖЕК" на "приватна управляюча компанія", залишивши криворіжцям старі будинки, старі проблеми та нову систему заробітку на них?

Сміття біля багатоповерхівок у Кривому Розі — Один із криворізьких дворів. Фото: Перший Криворізький

ЖЕКи зникли. Платіжки залишилися. Бюджетні ремонти залишилися. Дахи, підвали та двори залишилися. А поруч виріс приватний бізнес із сотнями мільйонів гривень доходу.

І поки міська влада не покаже повну історію цієї "реформи" від першого конкурсного протоколу до останньої бюджетної гривні, я б дуже обережно ставився до слова "ефективність". Бо криворіжці результат цієї ефективності бачать щодня. Достатньо просто вийти зі свого під'їзду.