ШЛАКОВИЙ КОНВЕЄР КРИВОГО РОГУ: ЩО Я ЗНАЙШОВ, КОЛИ ПОЧАВ КОПАТИ «КРИВБАСТРАНСБУД»
«КРИВБАСТРАНСБУД»: БРОНЮВАННЯ, БЮДЖЕТНІ ГРОШІ, НЕБЕЗПЕЧНІ ВІДХОДИ І ШЛАК, ЯКИЙ ДОРОЖЧАЄ У 20 РАЗІВ. ЩО Я ЗНАЙШОВ
Це розслідування почалося з одного скріншота, який мені надіслали читачі. Криворізька компанія «Кривбастрансбуд» шукає водія вантажівки і серед умов працевлаштування великими літерами пропонує «БРОНЮВАННЯ». Здавалося б, ну пропонує і пропонує. Під час війни критично важливі підприємства можуть бронювати працівників, нічого сенсаційного тут немає.
Але мені стало цікаво, що це за підприємство, чим воно настільки важливе для економіки і звідки в нього гроші. Тому я зробив те, що робив ще багато років тому, працюючи журналістом «Першого Криворізького»: відкрив реєстри, закупівлі та судові рішення.
І ось тут звичайна вакансія водія несподівано привела мене до двох кримінальних проваджень, небезпечних відходів «Укрзалізниці», державного «СхідГЗК», доменного шлаку, кількох пов'язаних підприємств та дуже цікавої арифметики.
Особливо мене зацікавила одна цифра.
50 ГРИВЕНЬ ЗА ТОННУ.
Саме за такою ціною в матеріалах одного з кримінальних проваджень фігурує доменний шлак на початку одного з ланцюгів постачання. Далі з'являються 216 гривень, а в договорах державного підприємства - вже 791, 984 та 1081 гривня за тонну.
Тобто між першою і найбільшою з цих цифр різниця більш ніж у 21 раз.
Це ще не означає, що хтось вкрав цю різницю. Між виробником і кінцевим покупцем можуть бути логістика, навантаження, переробка, податки, зберігання, маржа та інші витрати. Але коли державне підприємство купує матеріал, а правоохоронці вже досліджують можливе завищення його вартості, така арифметика заслуговує щонайменше на дуже уважне вивчення.
10 ТИСЯЧ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ І ДЕСЯТКИ МІЛЬЙОНІВ ОБОРОТУ
ТОВ «Кривбастрансбуд», код ЄДРПОУ 41151404, зареєстроване у 2017 році. Власників двоє: Антон Локазюк та Артем Лихенко, кожному належить по 50%. Директором підприємства є Локазюк. Статутний капітал компанії становить всього 10 тисяч гривень.
Зрозуміло, що статутний капітал не визначає реального масштабу бізнесу. А масштаб тут уже зовсім інший. За даними фінансової звітності, у 2022 році дохід компанії становив близько 24,7 мільйона гривень, у 2023 році - 52,4 мільйона, у 2024 році - 30,8 мільйона, а у 2025 році - вже 56,4 мільйона гривень.
За перші два квартали 2026 року підприємство показало ще близько 52,65 мільйона гривень доходу. Тобто лише за три з половиною роки мова йде вже про сотні мільйонів гривень обороту.
Реєстрові та фінансові дані «Кривбастрансбуду»
Частину грошей компанія заробляє на державних та комунальних закупівлях. Серед її замовників є добре знайомі криворіжцям АТ «Криворізька теплоцентраль», виконком Покровської районної ради, управління благоустрою Саксаганської райради, КП «Парковка та реклама», КП «Швидкісний трамвай».
Clarity Project показує 55 закупівель за участю підприємства, 45 перемог приблизно на 6,24 мільйона гривень та 44 підписані договори приблизно на 6,33 мільйона.
Усі закупівлі компанії можна перевірити тут
Сам факт отримання бюджетних контрактів, звісно, ні про що погане не говорить. Підприємства для того і беруть участь у закупівлях, щоб продавати товари та послуги. Значно цікавіше виявилося те, що я знайшов далі.
НЕБЕЗПЕЧНІ ВІДХОДИ І ДИВНА ІСТОРІЯ З ПЕРЕВІЗНИКОМ
У матеріалах Печерського районного суду Києва я знайшов кримінальне провадження №12024000000000470, зареєстроване 29 лютого 2024 року. Розслідування здійснює Головне слідче управління Національної поліції, а кваліфікація в судовій ухвалі - ч.5 ст.191 та ч.2 ст.366 Кримінального кодексу України.
Справа стосується поводження з небезпечними відходами регіональної філії «Придніпровська залізниця».
І ось у цьому документі з'являється «Кривбастрансбуд».
Згідно з викладеними в ухвалі матеріалами слідства, підприємство повідомило, що надавало послуги з вивезення відходів із території Криворізького локомотивного депо на полігон твердих побутових відходів у Кам'янському.
Але правоохоронці отримали інформацію Укртрансбезпеки, відповідно до якої у «Кривбастрансбуду», як зазначено в ухвалі, не було чинної або анульованої ліцензії на внутрішні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями.
На цьому дивності не закінчуються. За версією слідства, транспорт «Кривбастрансбуду» фактично використовувався ТОВ «Екоінвестгруп» для перевезення відходів, тоді як у товарно-транспортних накладних перевізником було зазначене інше підприємство - ТОВ «Корд-Авто», яке, за даними слідства, фактично цих перевезень не здійснювало.
За договорами, які досліджують правоохоронці, «Придніпровська залізниця» перерахувала «Екоінвестгруп» 2 793 850 гривень.
Ухвала Печерського районного суду Києва від 22 травня 2025 року
І ось тут у мене виникає цілком логічне питання. Якщо фактичне перевезення, за версією слідства, здійснював транспорт одного підприємства, чому в документах перевізником зазначалося інше? Саме на такі питання і має відповісти слідство.
Підкреслю окремо: ця ухвала не є обвинувальним вироком «Кривбастрансбуду», Локазюку або Лихенку. Я не стверджую, що вони вчинили злочин. Я лише показую читачам те, що буквально міститься у відкритих матеріалах суду.
А ПОТІМ Я ЗНАЙШОВ ДРУГЕ КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
І воно виявилося ще цікавішим.
Кримінальне провадження №12026120000000099 було зареєстроване 11 березня 2026 року за ч.4 ст.191 КК України. Правоохоронці досліджують закупівлю гранульованого доменного шлаку державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».
Тут варто трохи пояснити, чому ця історія взагалі привернула увагу слідчих. У матеріалах суду наведений ланцюг закупівель, у якому ціна однієї тонни матеріалу змінюється дуже суттєво.
У матеріалах слідства зазначено, що ДП «Нові технології дорожнього будівництва» реалізовувало гранульований доменний шлак ТОВ «Промбудресурс КР» по 50 гривень за тонну. Далі «Дорбуд Альянс» закуповував матеріал у «Промбудресурс КР» вже по 216 гривень за тонну.
Окремо слідство встановило закупівлю «Дорбуд Альянсом» шлаку у ТОВ «Укрекошлак» по 130 гривень за тонну.
А далі з'являється державний «СхідГЗК» і зовсім інші цифри. В судових матеріалах щодо його договорів фігурують ціни 791, 984 та 1081 гривня за тонну.
Загальна сума чотирьох договорів - 24 мільйони 194 тисячі гривень.
За версією слідства, можливі збитки державного підприємства внаслідок завищення вартості продукції можуть становити близько 1,5 мільйона гривень.
Ухвала Подільського районного суду Кропивницького від 12 червня 2026 року
І ось тут виникає найважливіше питання для нашого розслідування: яке відношення до цієї історії має криворізький «Кривбастрансбуд»?
Відповідь міститься у тій самій справі. Після аналізу товарно-транспортних накладних слідство встановило, що доставкою гранульованого доменного шлаку займалося саме ТОВ «Кривбастрансбуд». Вартість його транспортних послуг у матеріалах справи зазначена на рівні 58 гривень за тонну.
І ось тепер математика стає ще цікавішою. Якщо матеріал на одному з етапів коштує 50 гривень за тонну, а зазначене в матеріалах перевезення - 58 гривень за тонну, то навіть проста сума цих двох складових дає 108 гривень. Тому поява кінцевих цін у 791-1081 гривню потребує пояснення інших складових вартості. Саме їх і необхідно встановити, перш ніж робити висновок про обґрунтованість кінцевої ціни.
І ТУТ З'ЯВЛЯЄТЬСЯ «УКРЕКОШЛАК»
Назва цієї компанії мене зацікавила тому, що «Укрекошлак» у матеріалах справи є не стороннім підприємством. Він фігурує як один із постачальників того самого шлаку.
Тому я відкрив реєстр і перевірив власників.
ТОВ «Укрекошлак», код ЄДРПОУ 42828955. Директор - Антон Локазюк. Власники - Антон Локазюк та Артем Лихенко, по 50% кожному.
Тобто рівно ті самі двоє людей, яким належить «Кривбастрансбуд».
Більше того, юридична адреса «Укрекошлаку» - Кривий Ріг, вул. Речмидила Корнія, 9, приміщення 40. За цією ж адресою зареєстрований і «Кривбастрансбуд».
Реєстрова картка «Укрекошлаку»
Таким чином, в одному товарному ланцюгу, який зараз досліджують правоохоронці, ми бачимо дві юридично окремі компанії з однаковими власниками: одна фігурує як постачальник шлаку, друга - як його перевізник.
Чи заборонено це законом? Ні. Чи доводить це змову? Також ні.
Але чи має значення для розуміння того, як формується ціна? Безумовно.
Коли постачання і транспортування одного товару здійснюють підприємства, що належать тим самим людям, журналісту необхідно перевірити, наскільки ці операції були економічно самостійними, хто визначав ціну, яка була маржа кожного учасника та чи існувала реальна конкуренція.
ТРЕТЯ КОМПАНІЯ ЗА ТІЄЮ Ж АДРЕСОЮ
На цьому можна було б зупинитися, але пошук за власниками дав ще один результат - ТОВ «Старт Строй», ЄДРПОУ 44241830.
Директором цього підприємства є Артем Лихенко, один із двох співвласників «Кривбастрансбуду». Юридична адреса знову та сама - вул. Речмидила Корнія, 9, приміщення 40.
У 2023 році дохід «Старт Строй» становив близько 4,06 мільйона гривень, у 2024 році - 7,65 мільйона, а у 2025 році - вже 11,64 мільйона.
Якщо скласти доходи лише цих трьох пов'язаних підприємств за 2025 рік, отримаємо приблизно 80,25 мільйона гривень.
Щоб не було маніпуляцій: це не означає 80 мільйонів прибутку, не означає 80 мільйонів бюджетних коштів і тим більше не означає 80 мільйонів «вкрадених грошей». Це просто сумарний задекларований дохід трьох юридичних осіб за один рік.
Але він дозволяє зрозуміти масштаб бізнесу, який ми досліджуємо.
І ТЕПЕР ПОВЕРНЕМОСЯ ДО БРОНЮВАННЯ
Пам'ятаєте, з чого почалося це розслідування?
З вакансії.
У ній «Кривбастрансбуд» прямо пропонує кандидату на посаду водія вантажівки бронювання.
Вакансія компанії із зазначенням бронювання
І от тепер, після всього знайденого, мене цікавить уже не сама вакансія. Мене цікавить підстава.
Який орган визнав підприємство критично важливим? Коли? За якими критеріями? Яке обґрунтування подавала компанія? Скільки її працівників заброньовано? Чи пов'язаний відповідний статус із виконанням державних або комунальних контрактів?
Відповіді на ці питання я поки не маю. Тому стверджувати тут нічого не буду. Але саме сюди тепер треба направляти інформаційні запити.
НА ЩО ВСЕ ЦЕ СХОЖЕ?
Після аналізу документів я поки не бачу підстав називати це доведеною корупційною схемою. Для такого висновку потрібні значно сильніші докази: первинні документи, рух грошей, повний товарний ланцюг, експертиза ринкової вартості, результати слідства або вирок суду.
Але я бачу класичний набір ознак, через які господарська діяльність заслуговує на поглиблену журналістську перевірку.
Є група юридичних осіб із перехресними власниками та спільною адресою. Є постачання і перевезення одного товару компаніями одних власників. Є державні та комунальні гроші. Є значна різниця цін на різних етапах руху товару. Є вже відкрите кримінальне провадження, в якому правоохоронці перевіряють можливе завищення вартості. Є друге кримінальне провадження, де транспорт тієї ж компанії згадується в історії з небезпечними відходами та документами на іншого перевізника.
Кожен із цих фактів окремо може мати абсолютно законне пояснення. Але коли вони збираються в одному місці, це вже не та історія, яку нормальний журналіст закриває словами «ну, мабуть, так треба».
Особливо мене цікавить повна економіка шлаку. Не красиві пояснення, а документи: хто його виробив, кому продав, за скільки, хто навантажував, хто переробляв, хто перевозив, яка відстань, яка собівартість тонно-кілометра, скільки заробив кожен посередник і за що саме державне підприємство зрештою платило до 1081 гривні за тонну.
Бо якщо різниця обґрунтована - документи це покажуть.
А якщо ні - тоді питання вже будуть ставити не журналісти.
А ДЕ ТУТ ВІЛКУЛИ?
І тут я, мабуть, розчарую тих, хто вже хотів написати в коментарях, що «все зрозуміло».
Ні, поки не зрозуміло.
Я спеціально шукав прямий документальний зв'язок Локазюка та Лихенка з Юрієм або Олександром Вілкулом, їхніми політичними структурами чи пов'язаними підприємствами. На цьому етапі достатнього доказу такого прямого зв'язку я не знайшов.
Тому називати «Кривбастрансбуд» «фірмою Вілкулів» лише тому, що підприємство отримує замовлення від криворізьких структур, було б маніпуляцією.
А мені маніпуляції тут взагалі не потрібні. Документи й без них цікаві.
Інше питання - хто з посадових осіб міста та комунальних структур роками укладав із компанією договори, за якими цінами закуповувалися матеріали, чи порівнювали ці ціни з ринком і чи знали замовники про обставини кримінальних проваджень.
Оце вже треба перевіряти окремо.
РОЗСЛІДУВАННЯ ТІЛЬКИ ПОЧИНАЄТЬСЯ
Тому цю публікацію я не вважаю фіналом. Швидше навпаки - це карта того, куди копати далі.
Я хочу отримати повний перелік автомобілів «Кривбастрансбуду», ТТН щодо перевезення шлаку та небезпечних відходів, документи про походження продукції, договори між пов'язаними компаніями, інформацію про орендоване майно, рішення про надання підприємству можливості бронювання працівників та всі закупівлі цієї групи у структурах Кривого Рогу.
І окремо - порівняти ціни. Не одну закупівлю, а кожну тонну піску, щебеню та шлаку, яку бюджетні та державні структури купували у цієї групи, з ринковою ціною на ту саму дату.
Ось після цього можна буде порахувати, чи переплачували платники податків і якщо так - скільки саме.
А поки маємо доволі дивну картину: звичайна вакансія з обіцянкою бронювання привела до компанії з десятками мільйонів обороту, двох кримінальних проваджень, небезпечних відходів, державних контрактів і шлаку, ціна якого в досліджуваному слідством ланцюгу змінюється від десятків до понад тисячі гривень за тонну.
Можливо, всьому цьому є просте та економічно обґрунтоване пояснення.
Я із задоволенням його опублікую.
Тому звертаюся до «Кривбастрансбуду», «Укрекошлаку», «Старт Строй» та інших згаданих підприємств: якщо вважаєте, що наведені документи створюють неправильне враження - надайте первинні документи та свою позицію. Я готовий опублікувати її разом із доказами.
А якщо серед читачів є люди, які працювали в цих компаніях, перевозили шлак, оформлювали ТТН, знають реальне походження матеріалу або мають договори, рахунки, накладні чи інші документи - пишіть мені.
Особу джерела за необхідності не розголошуватиму.
Бо, судячи з того, що вже вдалося знайти у відкритих джерелах, копати тут є куди.
Важливо: згадування підприємства або особи у матеріалах кримінального провадження не є доказом їхньої винуватості. Обставини кримінальних проваджень у цій публікації викладені відповідно до оприлюднених судових рішень та позиції органів досудового розслідування. Остаточно встановити наявність складу злочину та винуватість конкретних осіб може виключно суд.
Комментарии