ХТО СПОТВОРЮЄ АРХІТЕКТУРНИЙ ВИГЛЯД КРИВОГО РОГУ: МАФИ, ТРЦ, «ПЛАН Є», А ВІДПОВІДАЛЬНОГО НЕ ВИДНО

Кривий Ріг, МАФ у міському просторі. Фото: «Весь Кривий Ріг».

Чому в одному місці Кривого Рогу може стояти історична будівля, поруч пластиковий кіоск, далі яскравий лайтбокс, потім ТРЦ із фасадом, який ні з чим не розмовляє, а між ними ще десяток різних вивісок? Хто це дозволив? Хто відповідає за архітектурний вигляд міста? І чому здається, що ніхто?

Після перевірки офіційної структури відповідь виявилася цікавішою за просте «у нас немає плану».

План у Кривого Рогу є. Навіть кілька. Але немає одного очевидного центру персональної відповідальності за цілісний архітектурний образ міста.

1. Почнемо з головного: у Кривого Рогу є Генеральний план

Генеральний план Кривого Рогу затверджений рішенням міської ради від 21 листопада 2011 року №789. Його розробив «Кривбаспроект», а розрахунковий період визначений до 2030 року.

У 2021 році Генплан частково оновили для Металургійного району.

Крім того, місто має:

план зонування території, затверджений у 2013 році;
актуалізацію зонінгу 2021 року;
Історико-архітектурний опорний план, затверджений у 2017 році;
детальні плани окремих територій;
містобудівний кадастр;
геопортал міста;
міську програму містобудівної діяльності, яку продовжують до 2028 року.

Джерела: проєкт Стратегії розвитку до 2030 року; рішення про зонінг; історико-архітектурний опорний план.

2. Тобто проблема не в тому, що плану немає

Проблема в іншому.

Генплан вирішує функціональне використання територій, транспортні коридори, житлові, промислові, рекреаційні та інші зони. Але він не є детальним дизайн-кодом, який каже: тут фасади мають бути такими, кіоски такими, вивіски такими, матеріали такими, висота першого поверху така, а випадкова синя пластикова коробка тут взагалі заборонена.

Саме тому місто може формально діяти «за Генпланом» і водночас виглядати візуально хаотично.

3. Хто сьогодні формально відповідає за містобудування й архітектуру

Головна структура - Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради.

Станом на вересень 2026 року виконувачкою обов'язків директора є Олена Іванівна Недоруба.

Усередині департаменту є:

Управління земельних відносин;
Управління містобудування і архітектури;
Відділ містобудівного кадастру;
Відділ моніторингу забудови;
Відділ з питань містобудівної документації.

Саме департамент офіційно відповідає за реалізацію повноважень міськради у сферах містобудування, архітектури та земельних відносин, ведення кадастру, містобудівну документацію та контроль за реалізацією її вимог.

Джерело: офіційна сторінка департаменту.

4. Але де головний архітектор міста?

І ось тут починається найцікавіше.

У радянський і ранній пострадянський період у Кривому Розі існувала зрозуміла посада - головний архітектор міста.

У різні роки її обіймали Олег Савельєв, Іван Гаврилов, Анатолій Сайковський, Юрій Сич та інші.

Сьогодні на офіційній сторінці структури виконкому окремої посади «головний архітектор Кривого Рогу» я не бачу.

Більше того, у публічній структурі Управління містобудування і архітектури станом на 2026 рік навіть не вказане прізвище окремого начальника управління. Вказані керівники його відділів, але не єдина публічна фігура, яка персонально відповідала б за архітектурну політику всього міста.

Історичний проєкт «Першого Криворізького» ще раніше прямо зазначав: посади головного архітектора міста у Кривому Розі зараз немає.

Джерела: структура департаменту; історія головного архітектора Юрія Сича.

5. Ось і перша системна проблема

Архітектура міста стала не персональною відповідальністю сильного головного архітектора, а адміністративною функцією великого департаменту, де в одному контурі змішані архітектура, містобудування і земля.

Юридично це може бути цілком нормально.

Але політично і професійно виникає питання: хто конкретно відповідає не за правильність паперів, а за те, щоб Кривий Ріг через 20 років виглядав краще, ніж сьогодні?

6. Хто така Олена Недоруба

Олена Недоруба виконує обов'язки директора департаменту з 14 лютого 2024 року.

До цього вона була заступницею директора цього ж департаменту.

А ще раніше, щонайменше у 2017-2021 роках, працювала начальницею містобудівного відділу КП «Парковка та реклама».

Це особливо цікаво, тому що саме КП «Парковка та реклама» у 2021 році розробляло містобудівну документацію щодо оновлення Генерального плану Кривого Рогу для Металургійного району.

Тобто нинішня керівниця профільного департаменту багато років працює всередині міської містобудівної системи.

Джерела: ЄДР/Opendatabot; деклараційна історія; дані про оновлення Генплану.

7. Її декларація

У декларації за 2025 рік Недоруба вказала 623 986 грн зарплати у виконкомі.

Також задекларовано квартиру площею 61,7 м² та 500 000 грн готівкових коштів у спільній сумісній власності з чоловіком.

У 2025 році вона також отримала 500 000 грн доходу від відчуження транспортного засобу. На кінець року транспортних засобів у декларації не зазначено.

Ці дані самі по собі не показують жодного незаконного збагачення.

Джерело: декларація НАЗК за 2025 рік.

8. Хто дозволяє поставити МАФ

Тут важливо прибрати одну поширену помилку.

Юридично те, що ми звикли називати «МАФом», сьогодні регулюється переважно як тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності.

Для стаціонарної тимчасової споруди ключовий документ - паспорт прив'язки.

За загальнодержавним Порядком №244 паспорт прив'язки:

визначає місце встановлення;
містить схему розміщення;
містить кольорові ескізи фасадів;
визначає зовнішній архітектурний вигляд;
оформлюється саме органом з питань містобудування та архітектури.

І найважливіше: паспорт підписує керівник або заступник керівника відповідного органу з питань містобудування та архітектури.

Тобто твердження «архітектура до вигляду МАФів не має стосунку» - неправда.

Джерело: законодавче визначення паспорта прив'язки.

9. МАФ до 30 квадратів може бути дуже помітним, але юридично лишатися «тимчасовим»

За чинним порядком стаціонарна тимчасова споруда може мати закрите приміщення площею по зовнішньому контуру до 30 м².

Це вже не маленький газетний лоток.

Тридцять квадратних метрів пластику, металу, реклами і яскравої вивіски у правильному місці можуть візуально знищити половину фасаду історичного кварталу.

Тому якість архітектурного контролю над паспортом прив'язки має величезне значення.

10. Якщо МАФ стоїть на комунальному елементі благоустрою - додається ще один рівень

У Кривому Розі діє рішення міської ради №505 від 26.05.2021 «Про користування елементами благоустрою та їх частинами при розміщенні тимчасових споруд».

За його реалізацію відповідають щонайменше:

Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин;
Управління розвитку підприємництва.

Тобто МАФ на міському просторі - це вже не рішення одного чиновника. Тут архітектура перетинається з підприємництвом, благоустроєм і правом користування комунальною територією.

Джерело: офіційний сайт міськради.

11. Пересувні МАФи і сезонні ярмарки - ще інший механізм

Для сезонних ярмарків місто використовує конкурсні механізми.

Ще у 2018 році офіційно повідомлялося, що для таких тимчасових споруд пропонувалося 80 об'єктів комунальної власності, а місця погоджували:

Департамент розвитку інфраструктури міста;
Управління комунальної власності;
Національна поліція.

Тобто навіть у межах одного слова «МАФ» існує кілька різних адміністративних маршрутів.

Джерело: офіційний сайт, 2018.

12. А хто демонтує незаконне?

Тут відповідальність знову розділена.

Виявлення порушень благоустрою, районні виконкоми, інспекція з благоустрою, профільні департаменти та, в окремих випадках, інші органи можуть брати участь у процедурі демонтажу.

Місто має окремі регламенти для демонтажу самовільних тимчасових конструкцій.

Саме тому система для пересічного мешканця виглядає абсурдно: поставити об'єкт дозволяє одна ланка, землю чи благоустрій погоджує інша, контролює третя, демонтує четверта.

13. Чому МАФи можуть бути різними і страшними

Законодавство вимагає ескізи фасадів і визначення зовнішнього вигляду.

Але я не знайшов чинного міського дизайн-коду, який був би затверджений як обов'язкова для всіх забудовників і власників тимчасових споруд система єдиних правил фасадів, матеріалів, кольорів, вивісок, літніх майданчиків і торговельних павільйонів.

ІРМ має «Довідник урбаністичних рішень», де є правила, візуалізації та рекомендації.

Але на офіційному сайті це подано саме як урбаністичний довідник. У відкритому пошуку я не знайшов рішення міськради, яке робило б його загальнообов'язковим міським дизайн-кодом для приватної забудови та МАФів.

Джерело: ІРМ, урбаністичні матеріали.

14. Тобто місто має рекомендації, але не має сильного візуального закону

І ось тут, на мою думку, лежить одна з головних причин хаосу.

Є Генплан, який каже, що тут можна торгувати.

Є паспорт прив'язки, який показує конкретний павільйон.

Є будівельні норми.

Є урбаністичний довідник.

Але немає одного простого обов'язкового документа рівня:

«Ось архітектурний код Кривого Рогу. У цьому районі можна тільки так. У цьому історичному кварталі ось такі матеріали. Ось допустима палітра. Ось вивіски. Ось тераси. Ось кіоски. Ось фасади. Відхилення - ні».

15. Ще цікавіше: у 2021 році місто отримало нуль за відкритість архітектурно-містобудівної ради

Програма Transparency International Ukraine «Прозорі міста» у рейтингу Кривого Рогу за 2021 рік поставила 0 балів на питання:

«Чи здійснює архітектурно-містобудівна рада свою діяльність відкрито та гласно?»

І ще 0 балів на питання:

«Чи затверджена та оприлюднена комплексна схема розміщення тимчасових споруд?»

Я не знайшов у поточному відкритому пошуку пізнішої оприлюдненої загальноміської комплексної схеми МАФів, яка б очевидно закривала це питання.

Джерело: Transparency International Ukraine, «Прозорі міста».

16. Архітектурно-містобудівна рада існує

У лютому 2026 року виконком навіть оновив склад архітектурно-містобудівної ради.

Тобто професійний дорадчий механізм у місті є.

Але сама його наявність ще не означає, що мешканець бачить регулярні протоколи, візуалізації проєктів, позиції членів ради і може легко відстежити, хто саме підтримав конкретний архітектурний об'єкт.

Джерело: рішення виконкому №304 від 20.02.2026.

17. Тепер про ТРЦ: хто дозволяє побудувати великий торговий центр

ТРЦ - це вже не МАФ.

Для великого капітального об'єкта ланцюг інший.

Якщо земля комунальна або потрібно змінювати її призначення, ключові земельні рішення ухвалює Криворізька міська рада.

Міськрада може:

дати згоду на розроблення детального плану;
затвердити детальний план;
дати дозвіл на проєкт землеустрою;
затвердити проєкт землеустрою;
передати землю в оренду;
відмовити у зміні цільового призначення.

Наприклад, у березні 2025 року сама міськрада окремим рішенням відмовила заявнику у дозволі на зміну цільового призначення землі для розміщення існуючого торговельного центру.

Це чудово показує, що твердження «міська влада не має стосунку до появи ТРЦ» теж неправдиве.

Джерело: рішення №3581 від 28.03.2025.

18. Після землі забудовник проходить містобудівний контур

Забудова має відповідати:

Генеральному плану;
плану зонування;
детальному плану території, якщо він потрібний;
містобудівним обмеженням;
будівельним нормам;
охоронним обмеженням історичних територій;
інженерним та безпековим вимогам.

Містобудівний блок веде профільний департамент.

Далі право на будівельні роботи та контроль за будівництвом переходять у систему державного архітектурно-будівельного контролю.

19. Хто перевіряє, що реально побудували

У Кривому Розі є окремий Відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Його функції включають:

реєстрацію документів, що дають право на виконання робіт;
прийняття завершених об'єктів в експлуатацію в межах компетенції;
державний архітектурно-будівельний контроль.

З питань делегованих державних повноважень відділ підконтрольний Державній інспекції архітектури та містобудування України.

Джерело: офіційна сторінка ДАБК Кривого Рогу.

20. Тобто хто «дозволив цей ТРЦ»?

Правильна відповідь майже ніколи не буде одним прізвищем.

Залежно від конкретної ділянки та історії об'єкта можуть бути:

депутати міськради - земля і містобудівна документація;
Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин - архітектурний і містобудівний контур;
Управління земельних відносин - земля;
архітектурно-містобудівна рада - професійний розгляд окремих проєктів;
ДАБК або державна система будівельного контролю - право на роботи і контроль;
проєктувальник та сертифікований архітектор - конкретна архітектура;
власник/інвестор - фактичне замовлення і фінальний комерційний продукт.

Саме ця множинність дозволяє кожному сказати: «це не я».

21. А хто відповідає саме за красу?

Ось тут законодавство значно слабше за здоровий глузд.

Будівля може відповідати функціональному призначенню землі.

Може не порушувати ДБН.

Може мати належні документи.

І при цьому бути архітектурно жахливою.

Законність будівлі не дорівнює якості архітектури.

Саме для цього містам потрібні сильні головні архітектори, архітектурні ради, дизайн-коди і зрозумілі правила середовища.

22. У Кривому Розі колись було інакше

Історичні документи 1950-1970-х років показують іншу модель.

Головний архітектор міста видавав архітектурно-планувальні завдання. Проєкти великих об'єктів проходили технічні та архітектурні ради. Розглядалася не лише юридична можливість забудови, а й композиція, благоустрій, зв'язок із кварталом.

Це не означає, що радянська містобудівна система була ідеальною.

Але там була зрозуміла персональна професійна фігура - головний архітектор міста.

Джерело: архівні документи про забудову Кривого Рогу.

23. Сьогодні система більше схожа на юридичний конвеєр

Є функціональна зона? Є.

Земля оформлена? Так.

Документи відповідають переліку? Так.

ДБН формально дотримані? Так.

Паспорт є? Є.

А питання «чи стане від цього місто красивішим?» легко може залишитися без господаря.

24. Чому немає одного чіткого плану вигляду міста

Тому що у Кривого Рогу існує просторове планування, але слабко виражене цілісне архітектурне кураторство.

Генплан каже - що де можна робити.

Зонінг каже - які функції допустимі.

ДПТ деталізує конкретну територію.

ДБН визначає технічні рамки.

Історико-архітектурний план захищає історичні зони.

Але все це разом не створює автоматично єдиної естетики.

Для цього потрібний ще один шар - обов'язковий міський дизайн-код і сильний професійний контроль його виконання.

25. Чому саме довге місто особливо потребує такого коду

Кривий Ріг має унікальну лінійну структуру. Різні райони історично формувалися майже як окремі міста.

Тому повністю однакова архітектура всюди була б навіть помилкою.

Але дизайн-код міг би встановити:

правила для історичного центру;
окремі правила для Соцміста;
правила для великих магістралей;
типологію МАФів;
палітру і матеріали;
стандарти фасадів перших поверхів;
вивіски;
літні майданчики;
озеленення;
вуличні меблі;
зупинки;
освітлення;
рекламу;
правила для нових ТРЦ біля громадських просторів.

26. І це не фантазія - частина напрацювань уже існує

ІРМ уже створив:

Довідник урбаністичних рішень;
стандартизацію зупинок, топерів і аншлагів;
міські дизайнерські матеріали.

Тобто винаходити все з нуля не потрібно.

Проблема - перетворити рекомендацію на реально обов'язкове правило.

27. Що я вважаю головною управлінською помилкою

У Кривому Розі дуже багато структур відповідають за фрагменти міського простору і немає однієї публічної людини, яка відповідала б за кінцевий архітектурний результат.

Департамент відповідає за містобудування.

Міськрада - за землю.

ДАБК - за законність будівництва.

Інфраструктура - за благоустрій.

Райони - за частину локальних питань.

ІРМ - за урбаністичні концепції.

Підприємництво - за частину розміщення торгівлі.

Комунальна власність - за комунальні об'єкти.

А мешканець дивиться на вулицю і бачить одне місто.

28. Моя оцінка ролі Олени Недоруби

Було б несправедливо записати весь архітектурний хаос Кривого Рогу персонально на Олену Недорубу.

Вона очолює департамент лише з 2024 року, а значна частина проблем формувалася десятиліттями.

Але сьогодні саме вона стоїть на вершині профільного виконавчого органу, який офіційно відповідає за містобудування, архітектуру та земельні відносини.

Тому питання до неї вже абсолютно пряме:

яким має бути архітектурний Кривий Ріг у 2030 році і який документ гарантує, що кожен новий МАФ, магазин, ТРЦ чи реконструйований фасад наближає місто до цього образу, а не віддаляє?

29. Жорсткий висновок

Кривий Ріг не є містом без містобудівної документації.

Навпаки, документів багато.

Генплан.

Зонінг.

ДПТ.

Історико-архітектурний план.

Кадастр.

Геопортал.

Урбаністичний довідник.

Програми до 2028 року.

Але кількість документів не дорівнює якості міського середовища.

Місту бракує не ще одного PDF.

Місту бракує одного сильного, зрозумілого, публічного архітектурного правила і людини, яка персонально відповідає за його дотримання.

Поки відповідальність розмазана між десятком структур, кожен потворний павільйон, випадкова прибудова або безлика коробка ТРЦ матиме чудове адміністративне алібі:

«усі документи в порядку».

А місто від цього красивішим не стане.

30. Що треба копати далі

повний реєстр паспортів прив'язки тимчасових споруд за 2015-2026 роки;
хто персонально підписував кожен паспорт;
скільки паспортів видано, продовжено, анульовано;
чи існує актуальна загальноміська комплексна схема розміщення ТС;
усі протоколи архітектурно-містобудівної ради за 2015-2026 роки;
повний актуальний склад архітектурно-містобудівної ради;
які великі ТРЦ та торгові об'єкти проходили через неї;
хто голосував за земельні рішення під найбільші торговельні об'єкти;
всі містобудівні умови та обмеження для великих ТРЦ;
зміни зонінгу, які робилися під конкретних інвесторів;
детальні плани територій, профінансовані приватними замовниками;
випадки, коли функціональне призначення землі змінювали перед будівництвом;
перелік незаконних МАФів та статистику демонтажу;
скільки урбаністичних рекомендацій ІРМ реально стали нормативними вимогами;
чому посада головного архітектора міста відсутня;
хто фактично виконує функцію головного архітектурного куратора сьогодні.

Методологія: використані офіційний сайт Криворізької міської ради, структура Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин, Генеральний план та Стратегія розвитку, рішення міськради і виконкому, Реєстр декларацій НАЗК, ЄДР/Opendatabot, матеріали ІРМ, Transparency International Ukraine «Прозорі міста», законодавство України щодо тимчасових споруд та історичні матеріали «Першого Криворізького». Там, де відкриті дані не дозволяють зробити категоричний висновок, це прямо зазначено.